28.07.2016
у дитячому таборі «Юний турист», що у с. Количівка, відбулося урочисте закриття другої
зміни Чернігівської обласної літньої школи (національно-патріотичний профіль).
На свято завітали Соронович Олена Юріївна,
виконуюча обов’язки начальника Управління освіти й науки Чернігівської обласної
державної адміністрації; Курганський Володимир Олегович, виконуючий обов’язки
директора обласного центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій; Акименко
Наталія Миколаївна, методист Чернігівського інституту післядипломної
педагогічної освіти.
Соронович Олена Юріївна привітала присутніх зі
святом, наголосила, що друга зміна обласної літньої школи мала національно-патріотичний профіль. Тут зібрані
діти, які є кращими з кращих у своїх районах, вони є справжніми юними
патріотами. Саме за ними - майбутнє незалежної та сильної України, що є
частиною європейської спільноти. Якщо є така молодь в нашій державі, то у нашої
країни є майбутнє.
Олена Юріївна щиро подякувала усім працівникам
табору, адміністрації та вихователям за теплу, родинну атмосферу, створену ними
для вихованців школи, адже робота табору – це складний механізм. Його робота
залежить від того, як і наскільки чітко
працюють складові. Вона вручила грамоти від Управління освіти і науки
Чернігівської обласної державної адміністрації усім, хто працював з дітьми,
віддаючи їм часточку своєї душі.
На урочистому закритті були щирі емоції, теплі
слова, патріотичні флеш-моби та пісні. Але найголовніше – дитячі очі. Вони
сяяли щирістю добротою і любов’ю. А ще у більшості на очах бриніли сльози. Це
сльози прощання і туги за щасливо прожитими днями.
Директор табору Довбенко Володимир Михайлович
вручив вихованцям дипломи про закінчення літньої школи
національно-патріотичного профілю. Він подякував дітям за активну життєву
позицію, за небайдужість і толерантність і наголосив, що діти – це квіти на
життєвому шляху, а білі квіти - символ
душевної чистоти.
Усе урочисте дійство закінчилося церемонією білих
троянд, коли усім присутнім жінкам та усім вихованцям було подаровано білі
троянди. Емоції зашкалювали.
Прапор опущено, зміну закінчено, але розлучатися
так не хочеться, адже всі стали єдиним організмом, всередині якого б’ється одне
на всіх велике серце. І воно переповнене щирою любов’ю до України, рідного
Сіверського краю, своїх друзів.
В цей
радісний, але сумний момент, ми не говоримо «ПРОЩАВАЙ» - ми говоримо «ДО
ЗУСТРІЧІ».